- самодостатній
- -я, -є.1) Який має цінність сам по собі; який має цілком самостійне значення.2) Який обмежується самим собою, не має потреби в чому-небудь іншому.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
самодостатній
Смотреть что такое "самодостатній" в других словарях:
самодостатність — ності, ж. Властивість за знач. самодостатній … Український тлумачний словник
самодостатній — [са/модоста/т( )н ій] м. (на) н ому/ н ім; ж. н а; с. н еи; мн. н і … Орфоепічний словник української мови
самодостатній — прикметник … Орфографічний словник української мови
абсолют — у, ч. В ідеалістичній філософії – вічна, незмінна, нескінченна першооснова Всесвіту (дух, ідея); у релігії – Бог. || Що небудь самодостатнє, безвідносне, нічим не обумовлене … Український тлумачний словник
абсолютизація — ї, ж. Визнання чого небудь безвідносно, винятково значимим, самодостатнім, зведення чого небудь в абсолют; доведення до абсолюту … Український тлумачний словник
абсолютизувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Робити безумовним, самодостатнім; доводити до абсолюту … Український тлумачний словник
самодостатньо — Присл. до самодостатній … Український тлумачний словник
